Нетерплячка.

У мене залишилося катастрофічно мало паперу. Образно висловлюючись, буквально шкребу по дну моїх запасів. Саме тому день почався з перевірки пошти на предмет новин щодо мого недавнього замовленння. За  найоптимістичнішими прогнозами пакунок має прийти 22/08. Витримаю до того часу?
Варіант 2: почати різати великі аркуші. Це якщо зовсім уже буде свербіти.

Гербера, що зявилася поміж шпильками.

У мене залишилося катастрофічно мало матеріалу. Дуже люблю комбінувати кольори, але з тими смугами, що маю зараз, особливо не накомбінуєш. Доводиться імпровізувати з того, що є.

Ще зранку придумалося мені зробити декоративну квітку з дрібними червоними пелюстками на глибоко-зеленій дузі. На кінчиках пелюсток мав ще бути ряд крапельок. 

Паперу знайшлося лише на пелюстки. Вони дуже красиво лягали у півколо. 

Потім накрутила на товстій паличці ще й оранжевих бубликів, які дуже несподівано стали на місце внизу, під пелюстками--і так я отримала мою чарівну герберу! (тобто її фрагмент).

Висновки: квілінг заспокоює нерви. Наприклад, замість паління.

Висновок 2: навіть, якщо немає ідеальних умов, а є бажання щось робити, починати варто. Іноді результати приємно дивують. 

Висновок 3:я в душі перфекціоніст-меланхолік, неквапні повторні дії мене розслабляють. А якщо в них задіяні колір і форма, і ними можна гратися на власний смак, то я взагалі на сьомому небі.  

Щойно згадала, що блогспот, зараза, не приймає фотки з мого айфона. 

Це довбе, і тим паче треба щось придумати, щоб перетягнути сюди красоту, яку я зварганила сьогоднішнього депресивного вечора.